РІСТ І СТАН ЛІСОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ (PINUS SYLVESTRIS L.), ВИРОЩУВАНИХ З АЗОТОНАКОПИЧУВАЧАМИ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ
ARTICLE PDF

Ключові слова

forest recultivation, forest plantations, nitrogen-fixing plants, forest inventory indices, radial increment лісова рекультивація, лісові культури, рослини-меліоранти, таксаційні показники, радіальний приріст

Як цитувати

Tarnopilsky, P. B. (2018). РІСТ І СТАН ЛІСОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ (PINUS SYLVESTRIS L.), ВИРОЩУВАНИХ З АЗОТОНАКОПИЧУВАЧАМИ НА РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЛЯХ. Лісівництво і Агролісомеліорація, (131), 121–134. вилучено із http://forestry-forestmelioration.org.ua/index.php/journal/article/view/62

Анотація

Вивчено особливості росту й стану 19-річних лісових культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) на рекультивованих землях в умовах впливу інтенсивного неконтрольованого рекреаційного навантаження пожеж. Проаналізовано розподіл дерев за категоріями санітарного стану та класами Крафта. Оцінено залежності між індексами стану насаджень і діаметром дерев за класами росту після низових пожеж. Розраховано інтенсивність прочищень та обсяги вибирання за запасом у культурах сосни, які вирощують із використанням рослин-меліорантів і без них. Зіставлено динаміку радіального приросту сосни звичайної в культурах із використанням рослин-азотонакопичувачів – вільхи клейкої (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) і люпину багаторічного (Lupinus perenne L.). Встановлено, що позитивний вплив люпину на приріст сосни виявляється через 4 роки після створення культур, а вільхи – через 5 років. У лісових культурах сосни із підсіванням люпину фази розвитку насадження, зімкнення та диференціації за класами росту розпочинаються раніше. У середньому за радіальним приростом ріст культур сосни І і ІІ класів віку з вільхою клейкою у складі є інтенсивнішим на 12 %, а з підсівом люпину – на 33 %, якщо порівняти з культурами без рослин-меліорантів. У лісостеповій зоні на відвалах розкривних порід лісові культури сосни звичайної у 20 років на ґрунтах І–ІІ класів лісопридатності ростуть як у едатопах А1-2 і В2.

ARTICLE PDF