Лісівництво і Агролісомеліорація

Сучасні радіоекологічні проблеми у лісовому господарстві України та шляхи їх вирішення

В. П. Ткач — 2026-05-29

Показано, що наукові проблеми в лісовій радіоекології України залишаються актуальними. Все ще недостатньо вивченими є особливості міграції ⁹⁰Sr у лісах та просторового радіоактивного забруднення лісових екосистем; до цього часу не налагоджено систему радіоекологічного моніторингу як складову державної системи лісового моніторингу. Потребує подальшого вдосконалення організаційно-правова та нормативна база, що регламентує господарську діяльність у радіоактивно забруднених лісах. Запропоновано шляхи вирішення радіоекологічних проблем у лісовому господарстві.

Структурно-таксаційна характеристика ялинових лісостанів у пралісових угрупованнях НПП «Верховинський»

В. Ю. Дебринюк — 2026-05-29

Ялинові праліси характеризуються різновіковістю, присутністю дерев на межі фізіологічного розвитку, наявністю самосіву й підросту, деревної ламані усіх стадій розкладання, представництвом дерев усіх вікових стадій розвитку, відсутністю антропогенного впливу. Запас деревини живих дерев на ділянці, що презентує ранню фазу старіння, становить 588 м³га^-1, пізню фазу старіння – 596 м³га^-1, початкову фазу розпаду – 545 м³га^-1. Запас сухостою становить 24, 70 та 121 м³га^-1 відповідно. Перший ярус формують найвищі дерева Picea abies, часто – найбільшого діаметра. Другий ярус визначений слабко, презентований деревами подібних діаметрів (20–32 см) і висот (12–26 м). Третій ярус презентований наймолодшим поколінням – деревами діаметром 8–18 см і висотою 6–15 м. Найбільший об’єм сухостійних дерев як за кількістю (10–41 екз. га^-1), так і за запасом (19–105 м³га^-1) виявлено в першому ярусі. У другому (8–32 екз. га^-1) і третьому (10–38 екз. га^-1) ярусах кількість сухостійних екземплярів, як порівняти з першим ярусом, була подібною або навіть більшою, однак запаси сухостою внаслідок менших розмірів дерев тут були значно нижчими (4–13 та 1–3 м³га^-1 відповідно).

Продуктивність лісових насаджень дуба скельного (Quercus petraea) у басейнах річок Уж та Латориця

В. П. Кічура — 2026-05-29

Мета дослідження полягала у порівнянні динаміки продуктивності деревостанів дуба скельного (Quercus petraea [Matt.] Liebl) у свіжому сугруді в басейнах річок Ужа і Латориці. Дослідження проведено в найбільш поширених на території Ужгородського лісництва типах лісу – C₂-гДск (1 303,4 га) і C₂-бкДск (1 275,9 га). Під час порівняння ескізних рядів ходу росту використано величину загального запасу на гектарі вкритих лісовою рослинністю земель. Апроксимування здійснювали за кривою (поліномом другого порядку). Виявлено, що у віковому діапазоні від 30 до 140 років продуктивність деревостанів, що ростуть у басейнах річок Ужа та Латориці, має близькі значення загального запасу в межах нормативної точності визначення.

Структура запасу дубових насаджень різного походження в умовах Лівобережного Лісостепу України

В. В. Назаренко — 2026-05-29

Наведено характеристики дубових насаджень Лівобережного Лісостепу, проаналізовано публікації науковців щодо зазначеної тематики. У результаті проведених досліджень визначено розмірно-якісну структуру запасу дубових насаджень штучного та вегетативного походження. Виявлено, що на дослідних ділянках у штучних дубових деревостанах частка ділових стовбурів становить у середньому 27,4 %, частка ділових стовбурів дуба звичайного – 70,5 %, у деревостанах природного вегетативного походження – 31,4 % та 67,5 % відповідно. Вихід ділової деревини в деревостанах штучного та природного вегетативного походження є подібним і становить 38,6 і 38,1 % відповідно. За класами товщини (у дуба) переважає ділова деревина із серединним діаметром колод 30–39 см. За класами якості ділової деревини переважає деревина класів D і C, частки деревини класів А і В є значно меншими. За фактичним виходом ділової деревини частка деревини класів якості А і В зменшується, а частка деревини класів C і D збільшується через приховані вади деревини. За результатами дослідження рекомендовано формувати деревостани насіннєвого походження з часткою головної породи в насадженнях 8 одиниць.

Рубки як інструмент діагностики стану високогірних смеречників Українських Карпат

А. А. Новак — 2026-05-29

Проаналізовано динаміку обсягів та інтенсивності рубок формування та оздоровлення лісів в осередках всихання високогірних смеречників Брустурянського надлісництва протягом 2020–2024 рр. Зокрема, виявлено, що рубки догляду характеризуються порівняно стабільною інтенсивністю з незначними коливаннями за роками, тоді як вибіркові санітарні рубки мають тенденцію до збільшення обсягів за поступового підвищення інтенсивності. Проаналізовано динаміку частки ділової деревини в загальній сортиментній структурі деревини, вилученої в результаті суцільних санітарних рубок, що дало змогу оцінити ефективність проведення лісогосподарських заходів та охарактеризувати стан насаджень. Виявлено, що частка ділової деревини в загальному обсязі деревини, одержаної внаслідок суцільних санітарних рубок, невпинно зменшується. Отримані результати підтверджують доцільність використання показників рубок формування та оздоровлення як індикатора стану й життєздатності лісів, а також підкреслюють важливість їхнього системного аналізу для оцінювання процесів деградації смерекових насаджень та обґрунтування ефективних заходів ведення лісового господарства.

Стан і продуктивність деревостанів ялиці білої (Abies alba) на північно-східному макросхилі Українських Карпат

В. В. Тисяк — 2026-05-29

Визначено, що загальна площа лісостанів із участю ялиці на північно-східному макросхилі Карпат становить близько 130,5 тис. га (8,2 % загальної площі досліджуваної території). Основні площі яличників (близько 45 % площі лісів) зосереджені у Львівській області. На Івано-Франківську та Чернівецьку області припадає 30 та 25 % площі яличників відповідно, причому домінують експлуатаційні ліси. Відзначено значну ценотичну пластичність ялиці; цей вид виявлено в складі деревостанів 71 типу лісу, які об’єднані в сім типологічних груп регіону. В ялицевих типах лісу ялиця біла входить до складу 85 % лісостанів, будучи домінантним або співдомінантним видом і формуючи характерні фітоценози. Відзначено дисбаланс у віковій структурі, оскільки площа молодих лісів утричі перевищує площу стиглих. Потенційну продуктивність лісорослинних умов використано неповною мірою, а виявлені закономірності підкреслюють необхідність оптимізації лісогосподарських заходів для повнішого використання біопродукційного потенціалу ялицевих лісів регіону.

Лісівничо-таксаційна характеристика деревостанів із участю Picea abies (L.) Karst. в ялицевих типах лісу Івано-Франківської області

Я. С. Форгіль — 2026-05-29

Частка ялини в деревостанах ялицевих типів лісу становить від 2 до 10 одиниць, найчастіше – 5 і 6 одиниць (14,6 і 17,4 % відповідно). Водночас площа чистих ялинників (10 одиниць) є доволі високою (13,6 %). Найвищі запаси деревини зосереджені в насадженнях із участю ялини 6–10 одиниць (2 031,6–2 297,2 тис. м³, або 15,8–17,8 %). Найбільша частка ялинових насаджень (10,9–23 %) має вік 30–70 років. Найбільшу частку становлять насадження 60-річного (23 %), а найменшу – 30-річного віку (10,9 %). Найбільшу частку запасу (13,6–28,1 %) становлять 50–70-річні насадження. Деревостани з участю Picea abies (L.) Karst. презентовані всіма віковими групами – від молодняків до перестійних віком понад 200 років. Найбільші площі займають стиглі (12 521,4 га, або 32,3 %) і середньовікові (10 768,4 га, або 27,8 %) лісостани, дещо менші – пристиглі (8 850,4 га, або 22,9 %), найменші – перестійні (4 615,6 га, або 11,9 %) та молодняки (1 972,4 га, або 5,2 %). Серед стиглих і середньовікових лісостанів найбільшою є частка високоповнотних (0,8 і більше) деревостанів (18,2 і 21,8 % відповідно).

Оцінка збитків, завданих лісам пожежами, спричиненими війною на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у 2022 році

Я. П. Дідух — 2026-05-29

На основі функціональних (регуляційних та підтримувальних) екосистемних послуг оцінено втрати лісів Чорнобильського заповідника, завдані бойовими діями навесні 2022 р. Розраховано запаси деревини на основі таксаційних даних 2016 р. за авторською методикою. Розраховано фітомасу всіх компонентів екосистем, приросту, витрат на засвоєння СО₂, виділення О₂, транспірацію, процеси ґрунтоутворення, трофічні потреби гетеротрофного блоку. Отримані енергетичні показники монетизовано ($). Розраховані для різних типів лісів показники становлять від 10,69 до 17,25 тис $ га/рік. Аналіз супутникових знімків виявив, що у 2022 р. знищено 6 403,0 га лісів (2,8 % від площі заповідника). Найвищі втрати визначено для сухих та свіжих соснових лісів Dicrano-Pinetum (40,91 % площ та 42,92 % запасів). Збитки для них з урахуванням тривалості відновлення становлять 2,61 млрд $, або 83,75 % від загальної суми (3,12 млрд $). Значні збитки заподіяні також вторинним березовим лісам (387,42 млн. $). Отримані дані є важливими для стягнення відшкодування з російської федерації.

Фітомаса та депонований вуглець у лісах Полтавського надлісництва

С. С. Ковалевський — 2026-05-29

Визначено, що загальна фітомаса лісових насаджень Полтавського надлісництва філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України» становить 15 100,59 тис. т абсолютно сухої речовини. Цей обсяг органічної маси забезпечує акумуляцію 7 513,88 тис. т вуглецю. Виявлено, що хоча в лісовому фонді надлісництва домінують хвойні деревні види (74 % площі), найвищу питому щільність депонованого вуглецю зафіксовано саме у твердолистяних насадженнях – 10,7 кг·м^-2. У структурному розподілі фітомаси абсолютна більшість припадає на деревину і кору стовбурів (72 %). Кореневі системи акумулюють близько 17 % органічної маси, крона (гілки та асиміляційний апарат) – 7 %, а піднаметова рослинність – 4 %. Аналіз вікової структури лісів виявив суттєве переважання середньовікових і пристиглих деревостанів (понад 65 %), що свідчить про високий потенціал поглинання вуглекислого газу найближчими роками, однак потребує оптимізації для забезпечення рівномірного лісокористування. Одержані результати мають вагоме практичне значення для вдосконалення системи національної інвентаризації парникових газів, просторового планування лісогосподарських заходів та розвитку біоенергетики в регіоні.

Реакція радіального приросту сосни звичайної на низові пожежі в молодняках Житомирського Полісся

І. М. Коваль — 2026-05-29

Оцінено особливості реакції радіального приросту сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у 30-річних молодняках Житомирського Полісся на низову пожежу 2022 р. Дослідження проведено в умовах свіжого субору (В₂) на пошкоджених вогнем і непошкоджених (контроль) соснових насадженнях. Керни деревини відібрано буравом Преслера. Ширину шарів ранньої, пізньої та річної деревини виміряно з точністю до 0,001 мм. Виявлено, що в рік пожежі річний радіальний приріст зменшився на 34 %, приріст ранньої деревини – на 27 %, а пізньої – на 28 %. Посушливі умови 2023 р. посилили післяпожежний стрес і сповільнили відновлення стану дерев. На другий рік після пожежі зафіксовано збільшення приросту ранньої деревини внаслідок зменшення відносної повноти деревостану та покращення умов живлення дерев. Виявлено статистично значущий зв’язок між індексами приросту, діаметром дерев і категоріями їхнього санітарного стану. Дерева, які залишилися живими в пошкодженому низовою пожежею молодому сосняку, змогли відновити радіальний приріст на другий рік після пожежі.

Ріст у Правобережному Лісостепу України лісових культур дуба звичайного, створених різним за видом та способом вирощування садивним матеріалом

М. Г. Румянцев — 2026-05-29

Наведено показники приживлюваності, збережуваності та росту лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), створених різним за видом та способом вирощування садивним матеріалом у Правобережному Лісостепу України (Вінницька, Хмельницька та Черкаська області). Виявлено, що вищою приживлюваністю характеризувалися дворічні культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними як у контейнерах з агроволокна, так і в пінополістирольних контейнерах, порівнюючи з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою (94 і 91 % відповідно проти 85 %). Вищою збережуваністю характеризувалися чотири- та п’ятирічні культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, як порівняти з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою (88 і 89 % проти 81 % відповідно). Культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, характеризувалися вищими показниками росту (перевершення за висотою й діаметром кореневої шийки – до 59 % та приростом у висоту – до 43 %), як порівняти з культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Отримані результати доцільно враховувати під час створення та вирощування лісових культур дуба звичайного сіянцями із закритою кореневою системою в регіоні досліджень.

Досвід відтворення лісів у Вигодському надлісництві філії «Карпатський лісовий офіс»

M. M. Сіщук — 2026-05-29

Для розв’язання проблеми безперервного й невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, отримання максимального приросту за мінімальних економічних витрат першочергове значення має відтворення лісових ресурсів. Багато вчених наголошують на важливості сприяння процесу природного відновлення лісу. Однак після суцільних рубок, щоб запобігти зміні головних порід другорядними, вдаються до штучного лісовідновлення (створення лісових культур) відповідно до типу лісу. Склад штучного насадження має відповідати певному типу лісу, інакше знижується цінність культур, погіршується їхній санітарний стан, зменшується продуктивність та ефективність виконання покладених на них функцій.

Результати випробувань хвойних інтродуцентів у дендропарку Державного біотехнологічного університету

В. Г. Григорьєва — 2026-05-29

Наведено результати досліджень 15 видів хвойних інтродуцентів 50–55-річного віку, презентованих у дендрологічному парку Державного біотехнологічного університету. Визначено показники їхнього росту (висоти та діаметра дерев), прямизну стовбурів, стан, наявність шишок і природного поновлення. За результатами комплексного оцінювання дев’яти видів придатними для заготівлі насіння та створення лісових культур на Харківщині в умоваx D₂ визнано шість, зокрема Larix ? eurolepis, Larix sibirica Ledeb., Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franko), Abies alba Mill., Picea orientalis (L.) Link., Picea pungens Engelm. Дерева вступили у фазу репродукції, в деяких випадках зафіксовано нечисленний самосів. Ознак інвазійної активності не виявлено.

Морфологічна мінливість жолудів дуба звичайного у дібровах лісостепової частини Харківщини

M. M. Діденко — 2026-05-29

Досліджено мінливість морфологічних форм жолудів дуба звичайного в умовах свіжої кленово-липової діброви південної частини Лівобережного Лісостепу України. У результаті аналізу виділено сім морфологічних форм жолудів: бочкоподібну, овально-циліндричну, видовжено-циліндричну, зворотно-яйцеподібну, яйцеподібну, широкоовальну та циліндричну. Визначено високий рівень індивідуальної мінливості за формою жолудів, що додатково обґрунтовує ефективність застосування морфологічних показників у селекційній роботі. Виявлено достовірний кореляційний зв’язок між масою жолудів та їхніми діаметром і довжиною. Показано, що у врожайні роки маса жолудів є найменшою. Найбільші її середні значення зафіксовано у яйцеподібних і бочкоподібних форм (3,6 та 3,5 г відповідно), тоді як найменші – у циліндричних і широкоовальних екземплярів (1,7 та 1,9 г відповідно). Отримані дані щодо індивідуальної мінливості за формою жолудів підтверджують генетичну зумовленість морфологічних ознак і свідчать про доцільність їхнього використання як діагностичних критеріїв для ідентифікації клонів плюсових дерев дуба звичайного.