Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Пожежі для лісів є одним із найнебезпечніших антропогенних факторів, що завдають катастрофічних економічних, екологічних та соціальних збитків. Встановлено, що весняні та літні пожежі мали різні наслідки для стиглих сосняків. Статистично доведено (Fф = 154,6, F0,001 = 11, р < 0,001), що частка сухостійних дерев після літніх пожеж була у 10 разів вищою у порівнянні з весняними (53,1 та 5,3 % відповідно). Найдужче пошкоджуються пожежами найбільш пригнічені дерева, які всихають навіть за найменшого пошкодження, та дерева найвищих ступенів товщини (відпад 48–55 % за мінімальних пошкоджень).
Однією з причин усихання більш розвинених дерев могло бути накопичення більшого об’єму підстилки під основою стовбура, що сприяло підвищенню інтенсивності пожежі та її локалізації саме біля стовбурової частини дерев. Товщина підстилки перебуває в межах від 7 до 15 см біля основи стовбура (середнє значення – 11,0 ± 0,52 см) і зменшується у міру збільшення віддалі від стовбура до 2,6 ± 0,30 см (Fф = 56,8; Fт = 2,7; р < 0,001).
Встановлено, що товщина кори на кореневих лапах є у 2,5 разу меншою, ніж на стовбурі в окоренковій частині: 8,8 ± 0,99 мм проти 22,2 ± 2,29 мм. Достовірність різниці у товщині кори на модельних деревах підтверджено статистично (tф = 5,54; t0,05 = 2,26). Тому у разі низової пожежі, коли відбувається цілковите згоряння підстилки, кореневі лапи, які мають тоншу кору, пошкоджуються найсильніше, що може призвести до загибелі дерев навіть за незначної висоти нагару.