Анотація
Одним із видів розповсюдження тепла під час низових пожеж є теплове випромінювання. Об’єктом дослідження були лісові ґрунти, моноліти яких піддавали тепловому випромінюванню на спеціально створеній установці, яка дає можливість у лабораторних умовах фіксувати розповсюдження в них теплових потоків. Виявлено особливості ходу цих процесів у типових для соснових і дубових лісів ґрунтах. Найвищу температуру визначено на поверхні ґрунту. За зростання глибини температура падала. Найбільш відчутне її зниження визначено в шарі від 0 до 4 см. Різниця між температурою на поверхні та на глибині 10 см для дернових слаборозвинених ґрунтів може становити 240–300 °С, для сірих лісових ґрунтів – 260–400 °С. Зафіксовано зростання температури глибинних шарів ґрунту навіть після припинення нагрівання. Нагрівання сухих піщаних дернових слаборозвинених ґрунтів углиб профілю відбувалося сильніше, ніж вологих. Піщані ґрунти прогрівалися сильніше і на більшу глибину, ніж суглинисті.