АКУМУЛЯЦІЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ЕКОСИСТЕМАХ СОСНОВИХ ЛІСІВ В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ ВИКИДАМИ ТЕС
ARTICLE PDF

Ключові слова

industrial air pollution, heavy metals, mortmass, needles, soil, litter layer аеротехногенне забруднення, важкі метали, мортмаса, хвоя, ґрунт, шари підстилки

Як цитувати

Voron, V. P. (2018). АКУМУЛЯЦІЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ В ЕКОСИСТЕМАХ СОСНОВИХ ЛІСІВ В УМОВАХ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ ВИКИДАМИ ТЕС. Лісівництво і Агролісомеліорація, (129), 120–129. вилучено із http://forestry-forestmelioration.org.ua/index.php/journal/article/view/118

Анотація

Наведено результати досліджень акумуляції важких металів у різних компонентах екосистем соснових лісів техногенної зони Зміївської ТЕС. Дослідження базувалися на методах порівняльної екології. Їх проводили на екологічному профілі, розташованому на відстані від 4 до 28 км від ЗТЕС. Індекс концентрації (Іс) визначали як відношення вмісту елементу в досліджуваному об’єкті до його вмісту на контролі. Встановлено, що надходження викидів в атмосферу є першопричиною забруднення та негативних змін не тільки аеротопу (повітря, опадів), але й трофотопу (підстилки та ґрунту). За рівнем індексу концентрації важкими металами найменше забруднені ґрунти, найбільше – підстилка. Хвоя має середнє значення індексів концентрації. У техногенній зоні зольність і вміст важких металів у хвої зростають у міру її старіння. Основним джерелом забруднення підстилки є седиментація викидів попелу на земній поверхні. Отримані дані запасів мортмаси підстилки дали змогу визначити величину сумарного забруднення цього компонента екосистеми. Співвідношення вмісту важких металів збільшується до низу профілю підстилки. Особливо значною є різниця між опадовим і гумусованим шарами підстилки. Запас ВМ у шарі H у десятки і навіть у сотні разів більший, ніж у шарі L.

ARTICLE PDF