Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Робота присвячена вивченню особливостей росту та розвитку хвойних інтродуцентів на території природозаповідних об’єктів – найбільших на північно-східному мегасхилі Українських Карпат державних дендрологічних парків «Високогірний» і «Діброва». Установлено наявність і таксономічну структуру видів і форм. На основі рангової оцінки за комплексом показників досліджено їхній сучасний стан, параметри росту, розвитку, стійкості, якості, декоративної цінності. З’ясовано перспективність інтродуцентів для використання під час створення насаджень різного цільового призначення. Визначено середньорічні прирости інтродуцентів у висоту та за діаметром у процесі онтогенезу. Досліджено потенційну здатність рослин до репродукції та кореляційні зв’язки між стійкістю та насіннєношенням. Здійснено порівняльну оцінку біоекологічних особливостей адаптації одних і тих же походжень інтродуцентів на різноманітних гіпсометричних рівнях росту. Найбільш перспективними для лісового господарства в умовах середньо- і високогір’я виявилися: модрини американська (Larix laricina (Du Roi) C. Koch ), гібридна (L. decidua ? L. kaempferi), японська (L. kaempferi (Lamb.) Carriere); ялина ситхінська (Picea sitchensis (Bong.) Carriere); псевдотсуга Мензіса (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco); ялиці кавказька (Abies nordmanniana (Steven) Spach) й бальзамічна (A. balsamea (L.) Mill.), а в умовах передгір’я і низькогір’я – модрини європейська (Larix decidua L.), польська (L. polonica (Racib.)), японська, американська, гібридні (L. decidua ? L. kaempferi та L. kaempferi ? L. decidua); псевдотсуга Мензіса та окремі походження сосни кримської (Pinus pallasiana D. Don).