Ключові слова
U. laevis
U. pumila
U. glabra
dominant species
survival rate
forest site conditions Ulmus minor
U. laevis
U. pumila
U. glabra
головні лісоутворювальні види
збереженість
лісорослинні умови
Як цитувати
Анотація
Проаналізовано базу даних ВО «Укрдержліспроект» станом на 2010 і 2017 рр. стосовно складових нинішньої філії «Миргородське лісове господарство» («Лубенське лісове господарство» та «Миргородське лісове господарство») для оцінювання розподілу вкритих лісовою рослинністю земель, площі з Ulmus sp. як панівного виду та площі ділянок із видами Ulmus sp. у складі насаджень за типами лісорослинних умов та класами віку. За період 2010–2017 рр. площа природних лісів із в’язами як панівними видами та частка домінантного виду U. minor значуще збільшилися. Середній і максимальний віки насаджень залежать від їхнього походження та виду в’язів. Найбільш різке зменшення збереження всіх видів в’язів у природних деревостанах відбувалося у VI класі віку, а в культурах – у V класі віку. Відповідні насадження сформувалися в 1960-ті та 1970-ті рр., коли в багатьох регіонах реєстрували пік поширення голландської хвороби в’язів. Деревостани з участю в’язів презентовані в широкому спектрі трофотопів і гігротопів. За присутності у складі насаджень ті самі види в’язів розповсюджені в ширшому діапазоні типів лісорослинних умов, ніж коли ці види є панівними. U. minor надає перевагу свіжим грудам. U. laevis росте переважно у свіжих грудах і сугрудах, а U. pumila – у гігротопах від сухих до сирих. U. glabra наявний лише в деревостанах природного походження та відсутній у лісових культурах.
Посилання
Ali, E., Hudson, O., Waliullah, S., Ji, P., Williams-Woodward, J. and Oliver, J. (2020) ‘First report of bacterial leaf scorch disease of American elm caused by Xylella fastidiosa in Georgia, USA’, Plant Disease. https://doi.org/10.1094/PDIS-11-19-2367-PDN
Alizadeh, M., Moharrami, M. and Rasuly Pirouzian, A. (2017) ‘Geographic Information System (GIS) as a tool in the epidemiological assessment of wetwood disease on elm trees in Tabriz City, Iran’, Cercetari Agronomice in Moldova, 50. https://doi.org/10.1515/cerce-2017-0018
Atramentova, L.A. and Utevskaya, O.M. (2007) Biometrics. Chapter II. Group comparison and relations analysis. Kharkiv: Ranok (in Ukrainian).
Bondar, O., Rumiantsev, M., Tkach, L. and Obolonyk, I. (2020) ‘Prevailing forest types in the river catchments within the Left-Bank Forest-Steppe zone, Ukraine’, Folia Forestalia Polonica, Series A – Forestry, 62(2), pp. 100–113. https://doi.org/10.2478/ffp-2020-0011
Brasier, C.M. (1991) ‘Ophiostoma novo-ulmi sp. nov., causative agent of the current Dutch elm disease pandemics’, Mycopathologia, 115, pp.151–161. https://doi.org/10.1007/BF00462219
Brown, N., Vanguelova, E., Parnell, S., Broadmeadow, S. and Denman, S. (2018) ‘Predisposition of forests to biotic disturbance: Predicting the distribution of Acute Oak Decline using environmental factors’, Forest Ecology and Management, 407, pp. 145–154. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2017.10.054
Chira, D., Borlea, F.G., Chira, F., Mantale, C.?., Cioc?rlan, M.I., Turcu, D.O., Cadar, N., Trotta, V., Camele, I., Marcone, C. and Mang, ?.M. (2022) ‘Selection of elms tolerant to Dutch elm disease in south-west Romania’, Diversity, 14(11), 980. https:// doi.org/10.3390/d14110980
Collin, E., Rondouin, M., Joyeau, C., Matz, S., Raimbault, P., Harvengt, L., Bilger I. and Guibert, M. (2020) ‘Conservation and use of elm genetic resources in France: results and perspectives’, iForest-Biogeosciences and Forestry, 13(1), pp. 41–47. https://doi.org/10.3832/ifor3065-013
Dom?nguez, J., Macaya-Sanz, D., Gil, L. and Mart?n, J.A. (2022) ‘Excelling the progenitors: Breeding for resistance to Dutch elm disease from moderately resistant and susceptible native stock’, Forest Ecology and Management, 511, 120113. https://doi.org/10.1016/j.foreco.2022.120113
J?risoo, L., S?da, I., Agan, A. and Drenkhan, R. (2021) ‘Vectors of Dutch elm disease in northern Europe’, Insects, 12(5), 393. https://doi.org/10.3390/insects12050393
Khodaygan, P., Sedaghati, E. and Sherafati., F. (2011) ‘Isolation of Enterobacter nimipressuralis associated with bacterial wet wood from elm (Ulmus spp.) in Rafsanjan’, Iranian Journal of Plant Pathology, 4(188), pp. 481–482.
Kuzminski, R., Mazur, A., Lakomy, P., Jelonek, T., Filipiak, M., Napierala-Filipiak, A. and Nowakowska, K. (2024) ‘Scolytus spp. associated with elms with symptoms of Dutch elm disease in Poland and the reproductive potential of Scolytus multistriatus (Marsham, 1802) (Coleoptera, Curculionidae, Scolytinae)’, Sylwan, 168(1), pp. 33?47. https://doi.org/10.26202/sylwan.2023054
Kuznetsova, O.A., Turenko, V.P., Tovstukha, O.V. and Davydenko, K.V. (2023) ‘Pest and disease incidence of Ulmus sp. in forest shelter belts along the Kyiv-Kharkiv highway’, Forestry and Forest Melioration, 143, pp. 102–111 (in Ukrainian). https://doi.org/10.33220/1026-3365.143.2023.102
Mart?n, J.A., Dom?nguez, J., Solla, A., Brasier, C.M., Webber, J.F., Santini, A., Mart?nez-Arias, C., Bernier, L. and Gil, L. (2023) ‘Complexities underlying the breeding and deployment of Dutch elm disease-resistant elms’, New Forests, 54, pp. 661–696. https://doi.org/10.1007/s11056-021-09865-y
Mart?n, J.A., Solla, A., Oszako, T. and Gil, L. (2021) ‘Characterizing offspring of Dutch elm disease-resistant trees (Ulmus minor Mill.)’, Forestry: An International Journal of Forest Research, 94(3), pp. 374–385. https://doi.org/10.1093/forestry/cpaa040
Maslovata, S.A., Mamchur, T.V. and Parubok, M.I. (2016) ‘A collection of herbarium specimens of the genus Ulmus L. in the scientific herbarium of the Uman National University of Horticulture’, Proceedings of conference Prospects of forestry and horticulture: Third Annenkiv readings, UNUS, Uman, 12 May 2016. Uman, pp. 152–157 (in Ukrainian).
Matuszkiewicz, J.M. (2015) ‘Rola wi?z?w w zespo?ach ro?linnych Polski’, in Buga?a, W., Boraty?ski, A. and Iszku?o, G. (eds.) Wi?zy. Bogucki Wydawnictwo Naukowe, Pozna?, Poland, pp. 181–223.
Menkis, A., ?stbrant, I.L., W?gstr?m, K. and Vasaitis, R. (2016) ‘Dutch elm disease on the island of Gotland: monitoring disease vector and combat measures’, Scandinavian Journal of Forest Research, 31, pp. 237–241. https://doi.org/10.1080/02827581.2015.1076888
Meshkova, V.L., Kuznetsova, O.A. and Khimenko, N.L. (2022) ‘Occurrence of Ulmus L. in the different forest site conditions of eastern Ukraine’, Forestry and Forest Melioration, 140, pp. 3–11. https://doi.org/10.33220/1026-3365.140.2022.3
Meshkova, V.L., Moroz, S.M. and Kuznetsova, O.A. (2024) ‘Bacterial wetwood of Siberian elm (Ulmus рumila L.) on the south of Ukraine’, Current state, problems and prospects of forest education, science and management, Proceedings of the IV International Scientific and Practical Internet Conference, Bila Tserkva, Ukraine, 19 April 2024. Bila Tserkva: BNAU, p. 215 (in Ukrainian).
Meshkova, V.L., Pyvovar, T.S. and Kuznetsova, O.A. (2023) ‘The age structure of Ulmus L. stands in the eastern regions of Ukraine’, Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 25, pp. 29–38. https://doi.org/10.15421/412302
Napiera?a-Filipiak, A., Filipiak, M., ?akomy, P., Ku?mi?ski, R. and Guba?ski, J. (2016) ‘Changes in elm (Ulmus) populations of mid-western Poland during the past 35 years’, Dendrobiology, 76, pp. 145–156. doi: 10.12657/denbio.076.014
Puzrina, N.V. and Yavny, M.I. (2020) Elm stands of the Kyiv Polissia of Ukraine: silvicultural and health condition. Kyiv: NULES of Ukraine (in Ukrainian).
Santini, A. and Faccoli, M. (2015) ‘Dutch elm disease and elm bark beetles: a century of association’, iForest – Biogeosciences and Forestry, 8, pp. 126–134. https://doi.org/10.3832/ifor1231-008
Skolskyi, I.M. (2013) ‘Physical properties of Ulmus glabra wood in the conditions of the Western Forest Steppe of Ukraine’, Scientific Bulletin of the National Technical University of Ukraine, 23.15, pp. 33–40 (in Ukrainian).
State Forest Resources Agency of Ukraine (2024) General characteristic of Ukrainian forests. Available at: https://forest.gov.ua/en/areas-activity/forests-ukraine/general-characteristic-ukrainian-forests (Accessed: 5 March 2024) (in Ukrainian).
StatisticsLectures.com (2017) Z-Test for Proportions, Two Samples. Available at: http://www.statisticslectures.com/topics/ztestproportions/ (Accessed: 2 March 2024).
Thomas, P.A., Stone, D. and La Porta, N. (2018) ‘Biological flora of the British Isles: Ulmus glabra’, Journal of Ecology, 106(4) pp. 1724–1766. https://doi.org/10.1111/1365-2745.12994
Tkach, V., Buksha, I., Slych, O. and Pasternak, V. (2021) ‘Optimization of maturity age for coppice oak forests within Left-Bank Forest-Steppe in Ukraine’, Central European Forestry Journal, 67(3), pp. 181–186. https://doi.org/10.2478/forj-2020-0026
URIFFM (2019) Improvement of the methods of diagnosing damage to deciduous species by harmful organisms in the forest fund of the State Enterprise “Trostyanetske Forestry” and clarifying the criteria for tree removal by sanitary felling. Report on the research work No. 62. [Meshkova, V., Ed.]. Kharkiv: URIFFM (in Ukrainian).
Yavny, M.I. and Puzrina, N.V. (2018) ‘Bacterial disease of Ulmus glabra Huds. in the stands of the Kyiv Polissia of Ukraine’, Microbiological Journal, 80 (1), pp. 67–76 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15407/microbiolj80.01.067
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.